29.06.22
Проведення
інструктажу з техніки безпеки
життєдіяльності та охорони
здоров’я під час літнього періоду 2022 року
КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ :
1.
Перебувати на вулиці після 21- ї години без супроводу дорослих.
2.
Дивитися телевізор більше 3 - х годин на день.
3.
Знаходитись біля водойм без нагляду дорослих.
4.
Самостійно вмикати і вимикати газо- та електроприлади.
5. Без
нагляду дорослих вживати ліки та медичні препарати, користуватись ртутним
термометром.
6.
Вживати алкогольні та слабоалкогольні напої, тютюнові вироби...
7. Дотримуйся правил ПДР.
8. Дотримуйся правил пожежної
безпеки та поводження з електроприладами.
9. Дотримуйся правила поведінки в громадських місцях .
10. Дотримуйся правил особистої
безпеки на вулиці.
11. Дотримуйся правил безпечної
поведінки на воді влітку.
12. Дотримуйся правила поведінки,
коли ти один вдома.
13. Дотримуйся правил безпеки при
поводженні з тваринами .
14. Не грай з гострими, колючими та
ріжучими, легкозаймистими та вибухонебезпечними предметами, вогнепальною та
холодною зброєю, боєприпасами.
15. Не вживай лікарські препарати
без призначення лікаря.
В Україні діє воєнний стан та тривають бойові дії, тож кожен
учень закладу загальної середньої освіти повинен знати основні правила
поведінки та дій під час повітряної тривоги, обстрілів, комендантської години.
Повітряна тривога
Якщо ви почули гудки
сирен, переривчасті гудки підприємств або звуки гучномовця, що тривають
протягом декількох хвилин, це означає попереджувальний сигнал «Увага всім». Про алгоритм дій неодноразово повідомляли в Державній
службі надзвичайних ситуацій України, він такий:
• увімкніть телебачення або радіо. Інформація
звучатиме через офіційні канали протягом 5 хвилин після звучання сирен;
• зосередьтесь, прослухайте повідомлення та виконуйте
почуті інструкції. Залишайте теле- радіоканали увімкненими. З них може
надходити подальша інформація;
• зазвичай під час тривоги на офіційних каналах
звучить інформація від місцевої влади про повітряну тривогу, під час якої треба
взяти запас харчів, води та прямувати до найближчого укриття;
• повідомте про почуте сусідам чи знайомим, за
необхідності надайте їм допомогу;
• у разі виникнення надзвичайної ситуації телефонуйте
101;
• в Україні працює мобільний застосунок «повітряна
тривога», який сповіщає про небезпеку у конкретному регіоні. Його можна
завантажити у Gogle Play Market та AppStore.
Як поводитися під час
обстрілу
Якщо ваше житло розташоване в зоні регулярних збройних
дій, перш за все потрібно зміцнити вікна (наприклад, клейкою плівкою). Так ви
уникнете розльоту уламків скла. Проте краще закрити вікна мішками з піском або
масивними меблями.
Обстріл стрілецькою
зброєю
Якщо ж ви потрапили під обстріл стрілецькою зброєю,
тобто з пістолетів, автоматів, гвинтівок, кулеметів, Службв безпеки України
радить діяти так:
• якщо ви вдома, то сховайтеся в безпечному місці:
ванній кімнаті або ж самій ванні. Якщо це неможливо, ляжте на підлогу,
вкрившись предметами, що можуть захистити вас від куль та уламків;
• на відкритому місці впадіть на землю та закрийте
голову руками. Перебувайте біля будь-якого виступу чи заглиблення в землі.
Укриттям може стати навіть сміттєва урна;
• ваше тіло має бути у безпечному положенні:
згрупуйтесь, ляжте в позу ембріона, розверніться ногами у сторону пострілів та
прикрийте голову руками. Коли почнуться постріли, розтуліть рот, щоб вберегти
барабанні перетинки;
• чекайте щонайменше 5 хвилин в укритті, допоки
стрілянина не вщухне.
Артобстріл, мінометний
обстріл чи авіаналіт
Як що ви почули гучний свист, залп запуску та вибух
снаряда може означати, що ви потрапили в зону артобстрілу, мінометного обстрілу
або авіанальоту.
• Міноборони пояснює, сам снаряд, як і залп установки,
можна помітити та зреагувати. Тому краще постійно стежити за небом. Удень – це
димний слід від ракети, вночі – яскравий спалах;
• якщо поруч є бомбосховище і ви почули сирену – знак
«Увага всім», – терміново йдіть до укриття;
• в укритті увімкніть телебачення або радіо на
будь-якому носії або відкривайте сторінки офіційних державних каналів. Там
протягом 5 хвилин буде інформація про те, що трапилось. Виконуйте інструкції;
• залишайтеся в укритті щонайменше 10 хвилин після
завершення обстрілу, адже існує загроза його відновлення.
Якщо ви вдома:
– обирайте місце в кутку та недалеко від виходу, щоб
миттєво залишити будинок у разі влучення снаряду. Ховайтесь у підвалі або
іншому заглибленому укритті, між несучими стінами.
Якщо ви в транспорті
чи на вулиці, то негайно дійте так:
• падайте на землю, закрийте голову руками або
предметами, закрийте долонями вуха та відкрийте рот (це врятує від контузії).
Перечекайте перший обстріл лежачи, а далі ховайтеся в безпечному заглибленому
приміщенні;
• не залишайтеся у під'їздах під арками та у підвалах
панельних будинків або під стінами будинків із легких конструкцій. У жодному
разі не ховайтесь біля всього, що може вибухнути чи впасти на вас;
• для укриття підійдуть підземні переходи, метро,
укриття, канава, траншея, яма, широка труба водостоку під дорогою, високий
бордюр, каналізаційний люк, траншея чи канава (подібна до окопу) завглибшки
1-2 м, на відкритому місці;
• якщо обстріл застав вас у маршрутці, тролейбусі,
трамваї, авто – слід негайно зупинити транспорт, відбігти від дороги в напрямку
«від будівель та споруд і залягти на землю.
Після закінчення обстрілу
(бомбардування):
Не поспішайте покидати укриття. Можливі поодинокі
постріли. Залишаючи місце укриття, не поспішайте розслаблятися.
Правила поведінки під
час комендантської години
Під час комендантської години, період дії якої
встановлює місцева влада кожного регіону, заборонено перебувати на вулицях та в
інших громадських місцях, якщо ви не є працівниками об’єктів критичної
інфраструктури (для цього у вас має бути спеціальна перепустка).
Особи, які перебувають на вулицях в заборонений час,
можуть вважатися членами диверсійно-розвідувальних груп.
Правило не поширюється на переміщення до укриттів під
час сигналу тривог.
Під час комендантської години в Державній службі
надзвичайних ситуацій України рекомендують дотримуватись правил
світломаскування:
• зашторювати вікна;
• вимикати світло в оселях;
• гасити вуличне освітлення своїх будинків;
• прибирати з підвіконь усі лампи, зокрема й фітолампи
по догляду за рослинами.
Правила поводження з ВНП, невизначеними предметами та речовинами
Щоб уникнути нещасних випадків,
треба твердо запам'ятати, що доторкатися до вибухових або невизначених предметів
неможна, бо це небезпечно для життя.
Виявивши вибухонебезпечні предмети
далеко від населених пунктів, треба добре запам'ятати дорогу до того місця, де
їх виявлено, поставити біля них пам'ятну вішку.
Про знайдені вибухонебезпечні
предмети треба негайно сповістити працівників місцевого самоврядування,
міліції, найближчого підприємства, школи або просто дорослих, які є поблизу. До
жодних самостійних дій вдаватися не можна!
13.06.22
Єдина виховна година на тему:
" Запобігання та психологічна підтримка підлітків у разі природних, техногенних, соціально-політичних та комбінованих небезпек"
Ми живемо у складний і тривожний час, головним завданням на сьогодні є зберегти життя і здоров'я для майбутньої відбудови нашої України. Тож не зайвим буде згадати прості правила та рекомендації, що рятують життя.
Правила поведінки на воді
- Відпочинок на воді (купання, катання на човнах) повинен бути тільки у спеціально відведених місцевими органами виконавчої влади та обладнаних для цього місцях.
- Безпечніше відпочивати на воді у світлу частину доби.
- Купатися дозволяється в спокійну безвітряну погоду при швидкості вітру до 10м/сек, температурі води — не нижче +18° С, повітря — не нижче +24° С.
- Після прийняття їжі купатися рекомендовано не раніше, ніж через 1,5-2 години.
- Заходити у воду необхідно повільно, дозволяючи тілу адаптуватися до зміни температури повітря та води.
- У воді варто знаходитись не більше 15 хвилин.
- Після купання не рекомендується приймати сонячні ванни, краще відпочити в тіні.
- Не рекомендується купатися поодинці біля крутих, стрімчастих і зарослих густою рослинністю берегів.
- Перед тим, як стрибати у воду, переконайтесь в безпеці дна і достатній глибині водоймища.
- Пірнати можна лише там, де є для цього достатня глибина, прозора вода, рівне дно.
- Під час купання не робіть зайвих рухів, не тримайте свої м’язи у постійному напруженні, не порушуйте ритму дихання, не перевтомлюйте себе, не беріть участі у великих запливах без дозволу лікаря і необхідних тренувань.
Правилами поведінки на воді забороняється
- Купатися в місцях, які не визначені місцевими органами виконавчої влади та не обладнані для купання людей.
- Залазити на попереджувальні знаки, буї, бакени.
- Стрибати у воду з човнів, катерів, споруджень, не призначених для цього.
- Пірнати з містків, дамб, причалів, дерев, високих берегів.
- Використовувати для плавання дошки, колоди, камери від автомобільних шин та інше знаряддя, не передбачене для плавання.
- Плавати на плавзасобах біля пляжів та інших місць, які відведені для купання.
- Вживати спиртні напої під час купання.
- Забруднювати воду і берег, прати білизну і одяг у місцях, відведених для купання.
- Підпливати близько до човнів та катерів, які йдуть неподалік від місць купання.
- Допускати у воді грубі ігри, які пов’язані з обмеженням руху рук і ніг.
- Подавати помилкові сигнали небезпеки.
- Заходити глибше, ніж до поясу, дітям, які не вміють плавати.
- Купання дітей без супроводу дорослих.
Заборона вживати спиртні напої не випадково виділена червоним, адже70% нещасних випадків на воді трапляється у стані алкогольного сп'яніння.
Негативний вплив шкідливих речовин
на організм підлітка
Як зберегти своє життя і здоров'я під час війни? Поради психолога:
Тривожні та стресові стани під час війни
26.04.22
ЧОРНОБИЛЬ НЕ МАЄ МИНУЛОГО ЧАСУ
26 квітня - річниця катастрофи на Чорнобильській атомній станції.
Сьогодні ми вшановуємо пам'ять ліквідаторів страшної аварії світового масштабу. Людей, які ціною власного здоров'я і життя боролися із наслідками техногенної катастрофи, що сталася 36 років тому в Чорнобилі.
Вшановуємо, пам’ятаємо та дякуємо Героям!
13.04.22
Дії при надзвичайних ситуаціях
напишіть заяву начальнику відділення поліції, на території якого ви проживаєте, для прийняття необхідних заходів;
поліція, за запитом на вузол зв`язку, отримає номер телефону, адресу, прізвище того, хто дзвонив, і буде вживати необхідних заходів.
ДІЇ ДЛЯ ЗАХИСТУ ВІД НАСИЛЬНИЦЬКОГО ВТОРГНЕННЯ ТА ЗАГРОЗИ МАСОВОГО НАСИЛЬСТВА
Поради для керівництва закладів освіти:
Якщо є змога – подайте знак тривоги, але це не повинна бути пожежна сигналізація.
Слідкуйте за ситуацією і переоцінюйте її.
Будьте готові передати командування поліції або іншим силовим органам.
Повідомте всіх, коли небезпека зникла.
Після інциденту повідомте про обставини батьків.
Поради для працівників закладів освіти
Попередьте інших, щоб вони негайно сховалися та забезпечили безпеку дітей.
Зберіть дітей всередині безпечного приміщення, якомога далі від загрози.
Закрийте і замкніть двері ключем (за можливістю). Перемістіть меблі, щоб заблокувати доступ від загрози, за наявності та змоги.
У разі загрози стрілянини, всі мають швидко лягти на підлогу і за можливості накритися меблями, щоб не бути мішенню.
Вимкніть світло та всі пристрої, які можуть його подати.
Вимкніть усі пристрої, що видають звуки: мобільні телефони, радіоприймачі тощо.
Зберігайте тишу.
Тримайтеся якомога далі від дверей і вікон.
Залишайтеся спокійними, заспокоюйте тих, хто нервує.
Поради для учнів
Пам’ятайте про правила: не говори. Не біжи. Не штовхайся. Не повертайся.
Виконуйте вказівки працівників закладу освіти.
Зберігайте спокій та тишу.
Якщо є потреба, допоможіть заблокувати двері меблями.
Головне: сховатися, впасти та накритися.
07.04.22
Всесвітній день здоров’я.
Виховна година онлайн. Перегляд презентації.
28.03.22
«Стрес та ресурси індивідуального контролю»
Виховна година он-лайн. Перегляд презентації
21.03.22
14.03.22
Порядок дій в екстрених ситуаціях
- Як поводити себе у разі надзвичайної ситуації або війни.
- Як діяти у кризовій ситуації. Пам’ятка для сім’ї.
- Рекомендації щодо облаштування та використання найпростіших укриттів, заглиблених приміщень, підвалів та погребів в якості укриттів.
- Рекомендації щодо дій населення за сигналом оповіщення «Повітряна тривога».
- Рекомендації щодо дій населення при загрозі масових заворушень і бойових дій.
- Рекомендації щодо дій населення при захопленні у заручники.
17.02.22
Виховна бесіда до Дня памяті Героїв Небесної сотні
Героям - Слава!
День Героїв Небесної Сотні — пам'ятний день, що відзначається в Україні 20 лютого на вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам'яті Героїв Небесної Сотні.
Пам'ятний день встановлено указом Президента України Петра Порошенка 11 лютого 2015 року з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 року — лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України
Спецзагони з вогнепальною зброєю. Київ, 20 лютого 2014 року
Учасники подій у Києві переносять пораненого з поля бою. 20 лютого 2014 року
Цього дня 2014 року під час Єврореволюції на Інститутській вулиці у Києві силові підрозділи режиму Януковича розстрілювали протестувальників. Усього за день було до ста жертв, яких назвали «Небесною Сотнею». О 22:17 Верховна Рада прийняла постанову «Про засудження застосування насильства, яке призвело до загибелі мирних громадян України», низка представників влади заявили про перехід на бік народу.
День 20 лютого став переломним у ході подій Революції гідності.
15.02.22
Виховна бесіда
" Афганістан - то біль і смуток, чиєсь обірване життя..."
до Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав.
15 лютого - День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Саме цього дня 1989 року з Афганістану були виведені радянські війська, які з 25 грудня 1979 брали участь у війні на території цієї країни.
Минуло 33 роки, але до цього часу не притупилися душевні страждання від втрат у рідних, у колишніх воїнів-афганців, які бережуть пам'ять про події тих років та своїх бойових побратимів.
Через страшне горнило афганської війни пройшли тисячі українських солдат. Згідно зі статистикою, в Афганістані загинули 4 тисячі українців. 72 українських воїни зникли безвісти. Майже 3 тисячі матерів втратили своїх синів, півтисячі жінок стали вдовами, 711 дітей – сиротами.
Більше 8 тисяч українців отримали поранення, 6 тисяч залишилися інвалідами. А скільки їх пропало безвісти чи потрапило в полон! А ті, хто залишилися живими, пройшли сувору школу випробування долі.
Взагалі, після закінчення Другої світової війни українські військові брали участь у 24 локальних війнах і збройних конфліктах на території 16 іноземних держав. Війна в Афганістані тривала більше 9 років. Участь у ній взяли 160 тисяч 375 українських військовослужбовців, 3360 з яких загинули, 72 зникли безвісти, близько 4000 отримали інвалідність.
З кожним роком все далі історія віддаляє нас від вогняних років Афганської війни, але час непідвладний викреслити з нашої пам'яті приклади мужності і вірності синів своєї Батьківщини, які з честю виконали свій військовий обов’язок, стали гідним прикладом людської мужності та героїзму.
14.02.22
День Святого Валентина
Свято — неофіційне і не є вихідним, проте активно відзначається молоддю щорічно 14 лютого. День Валентина прийшов до нас з-за кордону і дуже скоро став одним з найпопулярніших молодіжних свят.
Історія виникнення свята
Достовірних даних про те, де саме зародилася традиція святкування — немає, одні вважають батьківщиною знаменного дня — Англію, інші — Францію. За переказами, День Святого Валентина вшановує великомученика Валентина — священика, який всупереч наказу імператора Клавдія ІІ, що забороняв молодим чоловікам мати сім'ю, таємно вінчав закоханих. Правитель вважав, що самотній чоловік, не обтяжений сімейним побутом, має шанси стати кращим воїном, оскільки його думки зайняті тільки майбутніми битвами. Незабаром дії священика були розсекречені, сам Валентин постав перед судом, піддався жорстоким тортурам і згодом був страчений. В ніч перед стратою він написав своїй коханій лист — признання в любові у віршованій формі. Згодом такі листи стали називати «валентинками». Дата смерті великомученика і припадає на 14 лютого.
Минуло багато часу, в XIV столітті священика Валентина канонізували — за благі діяння віднесли до числа святих. Відтоді День Святого Валентина активно святкується в Європі і в нашій країні.
Традиції святкування та символіка Дня Святого Валентина
Щороку 14 лютого молоді люди, що мають пару, дарують своїм половинкам різноманітні подарунки:
• «валентинки» — символічні листівки у формі сердечок, які містять признання в коханні, найчастіше у віршованій формі;
• солодощі, виготовлені в тій же «серцевій» формі або які зображують фігурки Купідона — бога любові;
• м'які іграшки та сувеніри. Очевидно, що головні символи свята повинні бути виконані в яскравих червоних і рожевих тонах — кольорах, що означають пристрасть і полум'я почуттів.
• «валентинки» — символічні листівки у формі сердечок, які містять признання в коханні, найчастіше у віршованій формі;
• солодощі, виготовлені в тій же «серцевій» формі або які зображують фігурки Купідона — бога любові;
• м'які іграшки та сувеніри.
День закоханих — світське свято. Оскільки його зустріч припадає на сльотавий і вогкий місяць зими, молодь з нетерпінням чекає його, щоб просто весело провести час, адже новорічні свята давно позаду, а весняна «маївка» ще нескоро. Тим не менш, є пари, які дуже серйозно ставляться до цієї дати і переносять на неї доленосні рішення.
21.01.22
22 січня - День Соборності України (день Злуки)
Офіційно в Україні свято встановлено Указом Президента України «Про День соборності України» від 21 січня 1999 року No 42/99
22 січня у день проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки Україна щороку відзначає День Соборності. Офіційно в Україні свято встановлено Указом Президента України «Про День соборності України» від 21 січня 1999 року No 42/99.
Акт Злуки увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття. Це була основоположна подія для українського державотворення. 24 серпня 1991 року позачергова сесія Верховної Ради УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України. Його підтримали українці на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року. Ця подія стала відправною точкою для відліку історії сучасної Української державності. Утім, історики цілком справедливо відзначають, що 24 серпня 1991 року насправді відбулося відновлення державної незалежності України.
Вперше у XX столітті українська незалежність була проголошена 22 січня 1918 року IV Універсалом Української Центральної Ради, а вже за рік (22 січня 1919 року) на Софійському майдані в Києві відбулася не менш вагома подія – об’єднання Української Народної Республіки (далі – УНР) і Західноукраїнської Народної Республіки (далі – ЗУНР) в одну державу. Внаслідок невдач Української революції 1917–1921 року державність зберегти не вдалося. І як результат, упродовж XX століття українці змушені були кількаразово відновлювати її в боротьбі.
Є низка значень терміну “соборність”. Найбільш вживані з них: об’єднання в одне державне ціле всіх земель, населених конкретною нацією на суцільній території; духовна консолідація всіх жителів держави, згуртованість громадян, незалежно від їхньої національності. Нарешті, соборність невіддільна від державності, суверенітету й реальної незалежності народу – фундаменту для побудови демократичної держави.
У 71-у річницю Акта Злуки (22 січня 1990 року) в Україні відбулася одна з найбільших у Центрально-Східній Європі масових акцій – “живий ланцюг” як символ єдності східних і західних земель України. Понад мільйон людей, узявшись за руки, створили безперервний ланцюг від Івано-Франківська через Львів до Києва. Акція засвідчила, що українці подолали страх перед комуністичною партією і готові протистояти тоталітарному режиму. 31 рік тому ця подія стала провісником падіння СРСР і відновлення незалежної України.
Національна єдність є не тільки базовою цінністю громадян країни, а й обов’язковою передумовою успішного спротиву зовнішній агресії.
Сьогодні Україна продовжує боротьбу за незалежність і соборність. Тому соборність залишається на порядку денному національних завдань. Цілісна Україна – це повернення окупованих Криму і окремих районів Донеччини та Луганщини.
25.11.21
Виховна бесіда До дня памяті жертв Голодомору
Україна пам’ятає!
Голодомор – масовий штучно
організований голод, влаштований комуністичним режимом шляхом насильного
вилучення продовольчих запасів в селян, яке поєднувалось із широкими репресіями
проти різних верств населення. Голодом було вбито мільйони людських життів.
Страшні обставини злочину унеможливлюють встановлення точної кількості смертей
невинних людей та вичерпного поіменного списку жертв. За підрахунками,
проведеними Інститутом демографії та соціальних досліджень НАН України, в
Україні внаслідок Голодомору 1932 – 1933 років загинуло 3 млн. 941 тис.
осіб. Непрямі втрати (дефіцит народжень) внаслідок Голодомору
в Україні в 1932–1934 роках досягають 1 млн. 122 тис. осіб.
5 фактів про Голодомор:
1. Голодомор в Україні тривав 17 місяців –
з квітня 1932 року до листопада 1933 року. За різними даними, загинуло від
4 до 7 млн людей, хоча деякі історики вказують про 10-11 млн загиблих.
2. Навесні 1933 року, кажуть історики, в Україні помирало
17 людей щохвилини, 1 000 людей щогодини і майже 25 000 людей щодня.
3. У документах Політбюро ЦК КП(б)У збереглося свідчення про
те, як восени 1932 року організовувалися з України так звані «зелені ешелони»
для забезпечення промислових центрів Росії продуктами харчування до
жовтневих свят. З України вивозили вже не тільки посівіний матеріал, але й,
навіть, квашені огірки, капусту та помідори, напевно залишаючи людей
приреченими на голодну смерть.
4. За розпорядженнями уряду, заборонялась будь-яка торгівля
в сільській місцевості, призупинялося продовольче постачання сіл, переслідувалося
та каралося на 10 років ув'язнення та розстріл будь-яке використання
хліба для оплати праці в районах, що не виконали хлібозаготівельних планів,
запроваджувалася система натуральних штрафів, товарних репресій. Питома вага
українського зерна в загальносоюзному обсязі хлібозаготівель сягала більше
третини, а по окремих регіонах перевищувала планові завдання для Північного
Кавказу, Центрально-Чорноземного регіону, Казахстану та Московської області
разом узятих.
5. Найбільш постраждали від голоду колишні Харківська і Київська області (теперішні Полтавська, Сумська, Харківська, Черкаська, Київська, Житомирська). На них припадає 52,8% загиблих. Смертність населення тут перевищувала середній рівень у 8-9 і більше разів.
03.11.21
Виховна бесіда
НЕХАЙ ВОГОНЬ В СЕРЦЯХ ПАЛАЄ, А ПОЖЕЖ ХАЙ НЕ БУВАЄ!
Найцінніша цінність суспільства – людина, її життя та
здоров’я. Проте з року в рік збільшується кількість нещасних випадків,
пожеж, які впливають на здоров’я людей. І все через те, що люди не
виконують правил пожежної безпеки.
Важко собі навіть уявити життя людини без вогню. Він
допомагає приготувати їжу, зігрітися коли холодно. На заводах та підприємствах
вогонь використовують, щоб виплавляти метал, виготовляти посуд, пекти хліб.
Автомобілі не зрушать з місця, а космічний корабель не полетить, якщо на
допомогу не прийде вогонь.
Вогонь – друг людини. Але якщо він потрапить у невмілі
руки, то може стати грізним ворогом.
Пам’ятай! Вогонь стає ворогом, якщо з ним
поводитись необережно. Наслідком неправильного і необережного поводження з
вогнем є пожежі.
Пожежа - це стихійне лихо, під час якого вогонь
виходить з-під контролю людей і призводить до великої матеріальної шкоди, а
часто й до загибелі людей. Щоб не виникла пожежа, треба знати і виконувати
правила пожежної безпеки.
ПРАВИЛА ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ
1. Не грайся із сірниками та іншими запалювальними засобами.
2. Обережно і відповідально користуйся газовою плитою .
3. Не вмикай електроприлади з
пошкодженою ізоляцією. Не залишай електроприлади, що працюють, без нагляду.
4.Не клади книжки, одяг, взуття біля
запалених печей чи увімкнених обігрівальних електроприладів.
5. Не розпалюй багаття.
6.Не користуйся відкритим вогнем(свічками, сірниками) у помешканнях,
сараях, підвалах, на горищах.
У
разі виникнення пожежі, якщо вогонь ще малий попробуй його
загасити. А якщо вогонь не згас, то
негайно залиши місце пожежі і повідом про неї дорослих або зателефонуй за
номером 101.
Пам’ятай! 101 – номер пожежної
охорони.
Пожежні —
професія героїчна. Це мужні, безстрашні, спритні бійці. Кожного дня вони
готуються до героїчного вчинку. Їх називають бійцями «вогняного
фронту», адже щоразу їм загрожує смертельна небезпека.
Наприклад,
найкращий пожежник одягає бойове спорядження за 18 секунд, через 30 секунд
він займає місце у кабіні пожежної машини. Професія пожежника не тільки
героїчна і необхідна, але і вкрай небезпечна.
Але треба
пам’ятати дуже важливе правило: «Даремно пожежного не турбуй!». Чому? Вони
не встигнуть приїхати вчасно туди, де є пожежа.
ПРИЧИНИ ВИНЕКНЕННЯ ПОЖЕЖІ:
1.Необережність
у поводженні з вогнем (кинутий запалений сірник, багаття, розкладене у
недозволеному
місці).
2.Пустощі
дітей з вогнем, ігри із запаленими предметам.
3.Порушення
правил користування електроприладами.
4.Недотртмання
правил користування газовими плитами.
5.Неправильне
користування печами.
Пам’ятай! Вогонь від одного
сірника може спалити дім.
29.10.21
Виховна бесіда
Правила безпечного Інтернету
Сьогодні ми поговоримо про світ, з яким ви стикаєтесь кожного дня – про світ Інтернету. Інтернет – це цікавий та захоплюючий світ, який дозволяє вам дізнаватись про світ цікавого, спілкуватись з людьми в різних кінцях світу, грати в цікаві ігри та ділитись з іншими своїми думками та захопленнями. Але як і в будь - якому іншому світі в Інтернеті є свої правила, яких треба суворо дотримуватись, для того, щоб уникнути неприємних та небезпечних ситуацій. За ініціативою компанії «Microsoft Україна» 3 лютого 2016 року відзначається День безпечного Інтернету. Саме ця організація є засновником веб-ресурсу «Он-ляндія – безпека дітей в Україні».
На сьогодні в Україні проблема безпеки дітей в Інтернеті постала особливо гостро. Аудиторія користувачів всесвітньої мережі дедалі розширюється, і її переважну частину становлять діти та підлітки, які не усвідомлюють повністю загроз, що можуть чекати у віртуальному просторі.
Саме тому сьогоднішнє наше заняття ми присвятимо темі «Безпечний Інтернет». Спробуємо дослідити позитивні і негативні наслідки Інтернету, сформулювати та засвоїти правила безпечної роботи в Інтернеті.
Я вважаю, що користі від Інтернету більше ніж зла, особливо в сучасному світі, де життя вирує все швидше та швидше. Цілком ймовірно, що у найближчому майбутньому Інтернет повністю або майже повністю замінить всі інші засоби зв'язку. Та можливо багатьом людям треба просто замислитись, чи дійсно вони хочуть провести усе життя у віртуальному світі? Чи влаштовує їх таке існування? Слід всім пам'ятати, що Інтернет -це лише інструмент, яким Ви користуєтесь, щоб отримати відповіді на свої питання. Вчиться користуватись Інтернетом із розумом, а краще – знайдіть себе в реальному житті та станьте в ньому авторитетною та вагомою людиною.
Притримуйтесь простих правил:
- 1.Ніколи не давайте приватної інформації про себе (прізвище, номер телефону, адресу, номер школи) без дозволу батьків.
- 2.Якщо хтось говорить вам, надсилає вам, або ви самі віднайшли у мережі щось, що бентежить вас, не намагайтеся розібратися в цьому самостійно. Зверніться до батьків або вчителів - вони знають, що треба робити.
- 3.Зустрічі у реальному житті із знайомими по Інтернет-спілкуванню не є дуже гарною ідеєю, оскільки люди можуть бути дуже різними у електронному спілкуванні і при реальній зустрічі. Якщо ж ви все ж хочете зустрітися з ними, повідомте про це батьків, і нехай вони підуть на першу зустріч разом з вами.
- 4.Не відкривайте листи електронної пошти, файли або Web-сторінки, отримані від людей, яких ви реально не знаєте або не довіряєте.
- 5.Нікому не давайте свій пароль, за виключенням дорослих вашої родини.
- 6.Завжди дотримуйтесь сімейних правил Інтернет-безпеки: вони розроблені для того, щоб ви почували себе комфортно і безпечно у мережі.
- 7.Ніколи не робіть того, що може коштувати грошей вашій родині, окрім випадків, коли поруч з вами батьки.
- 8.Завжди будьте ввічливими у електронному листуванні, і ваші кореспонденти будуть ввічливими з вами.
- 9.У електронних листах не застосовуйте текст, набраний у ВЕРХНЬОМУ РЕГІСТРІ - це сприймається у мережі як крик, і може прикро вразити вашого співрозмовника.
- 10.Не надсилайте у листі інформації великого обсягу (картинки, фотографії тощо) без попередньої домовленості з вашим співрозмовником.
- 11.Не розсилайте листи з будь-якою інформацією незнайомим людям без їхнього прохання - це сприймається як "спам", і звичайно засмучує користувачів мережі.
- 12.Завжди поводьтеся у мережі так, як би ви хотіли, щоб поводилися з вами!
- 1.Ніколи не давайте приватної інформації про себе (прізвище, номер телефону, адресу, номер школи) без дозволу батьків.
- 2.Якщо хтось говорить вам, надсилає вам, або ви самі віднайшли у мережі щось, що бентежить вас, не намагайтеся розібратися в цьому самостійно. Зверніться до батьків або вчителів - вони знають, що треба робити.
- 3.Зустрічі у реальному житті із знайомими по Інтернет-спілкуванню не є дуже гарною ідеєю, оскільки люди можуть бути дуже різними у електронному спілкуванні і при реальній зустрічі. Якщо ж ви все ж хочете зустрітися з ними, повідомте про це батьків, і нехай вони підуть на першу зустріч разом з вами.
- 4.Не відкривайте листи електронної пошти, файли або Web-сторінки, отримані від людей, яких ви реально не знаєте або не довіряєте.
- 5.Нікому не давайте свій пароль, за виключенням дорослих вашої родини.
- 6.Завжди дотримуйтесь сімейних правил Інтернет-безпеки: вони розроблені для того, щоб ви почували себе комфортно і безпечно у мережі.
- 7.Ніколи не робіть того, що може коштувати грошей вашій родині, окрім випадків, коли поруч з вами батьки.
- 8.Завжди будьте ввічливими у електронному листуванні, і ваші кореспонденти будуть ввічливими з вами.
- 9.У електронних листах не застосовуйте текст, набраний у ВЕРХНЬОМУ РЕГІСТРІ - це сприймається у мережі як крик, і може прикро вразити вашого співрозмовника.
- 10.Не надсилайте у листі інформації великого обсягу (картинки, фотографії тощо) без попередньої домовленості з вашим співрозмовником.
- 11.Не розсилайте листи з будь-якою інформацією незнайомим людям без їхнього прохання - це сприймається як "спам", і звичайно засмучує користувачів мережі.
- 12.Завжди поводьтеся у мережі так, як би ви хотіли, щоб поводилися з вами!
29.09.21
НАЦІОНАЛЬНИЙ УРОК ПАМ’ЯТІ, ПРИУРОЧЕНИЙ ДО 80-Х РОКОВИН ТРАГЕДІЇ В БАБИНОМУ ЯРУ
80 років тому в київському Бабиному Яру трапилася трагедія, про яку знають далеко за межами України. Більше 33 тисяч євреїв було розстріляно за два дні – 29 та 30 вересня 1941 року.
Коли вичерпується людська пам'ять, трагедії повторюються. Тому сьогодні для нашого уроку обрано саме цю тему. Щоб зберегти цю страшну пам'ять та не допустити нової трагедії.Знищення
євреїв відбувалось в багатьох країнах світу. Жертвами Шоа (Голокосту - знищення) стали 6 млн. євреїв
Європи. Але повного поіменного списку жертв немає. В національному меморіалі
Катастрофи і геноциду в Єрусалимі зберігають персональні документи, що
ідентифікують імена близько 3 млн. жертв Голокосту
Вчені і громадськість і досі не змогли повністю осмислити Шоа та відповісти на всі жахливі чому?
Мабуть
саме тому в1946 р. Генеральна Асамблея ООН ратифікувала міжнародну резолюцію,
направлену проти геноциду.
Римський
папа Іоанн Павло ІІ визначив ХХ ст. «століттям Шоа» - як осмислення
загальнолюдської історії через єврейську долю»
Бабин Яр, нажаль, не один. Свої Бабині Яри є в кожній місцевості: скрізь, де побували фашисти.
Свій Бабин Яр є і на Кіровоградщині у селі Хащувате. Тут під час Другої Світової нацисти цілими сім'ями вбивали євреїв. Фактично: дітей, жінок і старих - тих, хто не міг піти на фронт. За неофіційними підрахунками, понад дві тисячі людей розстріляли буквально за один день у лютому 1942, знищивши усе єврейське населення містечка.З
протестами стосовно жорстокого поводження з євреями митрополит УГКЦ Андрій
Шептицький у 1942 р. неодноразово звертався до Гімлера, прохаючи про
лібералізацію німецької політики стосовно єврейського населення.
Весна-літо
1942 р. принесла в Україну чергову хвилю антиєврейського терору. Єврейське
населення Сходу, Півдня та Центру України було знищене майже повністю.
"Україна
- багатонаціональна. Забуваючи про Голокост, ми забуваємо про українців, про
тих праведників, які рятували євреїв. З іншого боку, ми повинні пам'ятати, що
голокост - тобто геноцид - відбувається там, де планують тоталітарні режими.
Зараз над Україною існує реальна загроза повернення тоталітарного режиму, бо ми
ведемо війну з Росією і бачимо на прикладі кримських татар, що може бути, коли
повертається тоталітаризм.
13.05.21
День Європи в Україні.
В Україні День Європи
відзначається у третю суботу травня як день спільних цінностей, спільної
історії всіх націй континенту. Прикметно, що Україна – єдина держава не член
ЄС, у якій на державному рівні відзначається День Європи.
З 2003 року в третю суботу травня в Україні
відзначається День Європи відповідно до Указу Президента № 339/2003 від 19
квітня 2003 року.
Відправною точкою на шляху до встановлення Дня
Європи вважається Декларація Шумана.
9 травня 1950 року в Парижі міністр закордонних
справ Франції Робер Шуман закликав Францію, Німеччину та інші європейські
країни об’єднати їхні вугільну та сталеливарну галузі промисловості (основи
нарощування військової техніки) та віддати їх в управління нової
наднаціональної структури. Це стало «наріжним каменем Європейської федерації».
Завдяки об’єднанню економічних зусиль і розподілу досягнутих результатів
європейські країни уникнули накопичення військової могутності одна проти одної,
що і забезпечило мир в Європі.
Три з половиною десятиліття тому на Міланському
саміті 1985 лідери ЄС вирішили увічнити день проголошення Декларації Шумана та
постановили щорічно відзначати «День Європи».
У День Європи жителі України відзначають день спільних
цінностей, спільної історії всіх націй континенту.
До речі. У 1887 році в Закарпатті (яке тоді
перебувало у складі Австро-Угорщини) у Верхнетісянській улоговині на правому
березі Тиси було встановлено двометровий геодезичний знак, що позначає географічний
центр Європи.
Координати цього географічного центру Європи: 47 °
563" північної широти і 24 ° 1130" східної довготи.
В 2021 році День Європи в Україні припадає на 15
травня
07.05.21
День
перемоги над нациизмом у Другій світовій війні або День перемоги – державне
свято в Україні, яке офіційно відзначають 9 травня, розпочинаючи з 2016-го
року. Це свято ухвалено 9 квітня 2015 року Верховною Радою України
– «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні
1939-1945 років».
Офіційним символом святкування Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій
війні, як і Дня пам'яті та примирення, є квітка червоного маку –
загальноприйнятий у світі символ відзначення пам'ятних днів Другої світової
війни.
Друга
світова війна болем відзивається й понині в серці кожного громадянина України.
Адже територією України війна прокотилася двічі – від Берліну – до
Берліну. На фронтах війни загинули майже 3 мільйони українців, бо на війну з
України пішло 7 мільйонів чоловіків та 100 тисяч жінок. 2,5 млн. українців
відзначено державними орденами та медалями, хто посмертно, а хто за свого
життя. 2069 синів і дочок України стали Героями Радянського Союзу, а майже
кожний третій українець від загальної кількості їх мав це звання двічі. Тому й
стоять обеліски воїнам тієї війни майже в кожному місті та селі. На них
викарбовані світлі імена загиблих захисників для довгої пам'яті прийдешнім
поколінням українців.
Жива пам’ять
про ті події
є застереженням для будь-якої країни, наочним аргументом на користь
збереження незалежності, громадянського миру, єдності та злагоди
у суспільстві, а також запобіжним фактором від можливості повторення
подібного сценарію.
30.04.21
Правила безпечного Великодня
Цієї неділі, 2 травня, в Україні відзначатимуть Великдень.
На це свято не посилюватимуть карантин. Однак, щоб не допустити спалаху коронавірусу, буде підвищено контроль за дотриманням нинішніх обмежень. Зокрема, представники Міністерства охорони здоров’я розробили рекомендації щодо святкування Великодня у храмах країни. вхід у храм дозволений лише людям зі вдягненими захисними масками чи респіраторами, які повністю заривають рот і ніс. Також їх потрібно вдягати у дворі храму. Між присутніми має бути дотримана дистанція у півтора метра. Людям похилого віку та з хронічними захворюваннями рекомендується утриматися відвідування храмів, а освятити великодній кошик на дворі біля храму або у під час онлайн богослужіння. Рекомендовано не збиратись великими компаніями в закритих приміщеннях, взагалі, краще відсвяткувати вдома.
27.04.21
ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ В МІСЦЯХ МАСОВОГО СКУПЧЕННЯ ЛЮДЕЙ.
Психологи вважають, що натовп – особливий біологічний організм. Потрапивши в некероване скупчення народу, важливо дотримуватися правил безпеки.
Правила поведінки в натовпі – комплекс заходів, що допомагають зберегти безпеку в місцях великого скупчення людей.
Пропонуємо ознайомитися з рекомендаціями, які допоможуть уникнути неприємностей і нещасних випадків у натовпі:
Намагайтеся уникати великих скупчень людей.
Під час масових заворушень намагайтесь обійти натовп. Ви можете потрапити під дії співробітників спецпідрозділів.
Якщо Ви потрапили в натовп, дозвольте йому нести Вас у напрямку від центру до краю натовпу, намагаючись поступово вибратися з нього. Остерігайтеся поручнів, кутів і сходинок.
Глибоко вдихніть і розведіть зігнуті в ліктях руки в сторони, щоб грудна клітка не була здавлена. Не робіть активних дій в натовпі – не чіпляйтеся руками, їх можуть зламати.
Намагайтесь знаходитись подалі від високих та товстих людей, чи тих, які мають громіздкі предмети чи великі сумки.
Намагайтесь втримати рівновагу, щоб не впасти. Якщо ви впали, відразу закривайте голову руками, постарайтеся різко встати.
Не тримайте руки в кишенях.
Рухаючись, піднімайте ноги якнайвище, ставте ногу на повну стопу, не робіть короткі кроки, не піднімайтеся навшпиньки.
Якщо тиснява прийняла загрозливий характер, негайно, не роздумуючи, звільніться від будь-якої ноші, насамперед від сумки на довгому ремені чи шарфа. Якщо у вас щось випало, у жодному разі не нахиляйтеся, щоб підняти.
У разі падіння, намагайтесь якнайшвидше піднятися на ноги. При цьому не опирайтесь на руки (їх віддавлять або зламають). Намагайтесь хоч на мить встати на підошви чи на носки. Знайшовши опору, “виринайте”, різко відштовхнувшись від землі ногами.
Якщо встати не вдається, згорніться клубком, захистіть голову передпліччями, а долонями прикрийте потилицю.
Потрапивши у переповнене людьми приміщення, заздалегідь визначте, які місця при виникненні екстремальної ситуації найнебезпечніші (проходи між секторами на стадіоні, скляні двері й перегородки в концертних залах тощо), зверніть увагу на запасні та аварійні виходи, сплануйте шлях до них.
Легше всього сховатись від юрби у кутках залу або поблизу стін, але складніше звідти добиратися до виходу.
При виникненні паніки намагайтеся зберігати спокій і здатність тверезо оцінювати ситуацію.
Намагайтеся уникати великих скупчень людей.
Під час масових заворушень намагайтесь обійти натовп. Ви можете потрапити під дії співробітників спецпідрозділів.
Якщо Ви потрапили в натовп, дозвольте йому нести Вас у напрямку від центру до краю натовпу, намагаючись поступово вибратися з нього. Остерігайтеся поручнів, кутів і сходинок.
Глибоко вдихніть і розведіть зігнуті в ліктях руки в сторони, щоб грудна клітка не була здавлена. Не робіть активних дій в натовпі – не чіпляйтеся руками, їх можуть зламати.
Намагайтесь знаходитись подалі від високих та товстих людей, чи тих, які мають громіздкі предмети чи великі сумки.
Намагайтесь втримати рівновагу, щоб не впасти. Якщо ви впали, відразу закривайте голову руками, постарайтеся різко встати.
Не тримайте руки в кишенях.
Рухаючись, піднімайте ноги якнайвище, ставте ногу на повну стопу, не робіть короткі кроки, не піднімайтеся навшпиньки.
Якщо тиснява прийняла загрозливий характер, негайно, не роздумуючи, звільніться від будь-якої ноші, насамперед від сумки на довгому ремені чи шарфа. Якщо у вас щось випало, у жодному разі не нахиляйтеся, щоб підняти.
У разі падіння, намагайтесь якнайшвидше піднятися на ноги. При цьому не опирайтесь на руки (їх віддавлять або зламають). Намагайтесь хоч на мить встати на підошви чи на носки. Знайшовши опору, “виринайте”, різко відштовхнувшись від землі ногами.
Якщо встати не вдається, згорніться клубком, захистіть голову передпліччями, а долонями прикрийте потилицю.
Потрапивши у переповнене людьми приміщення, заздалегідь визначте, які місця при виникненні екстремальної ситуації найнебезпечніші (проходи між секторами на стадіоні, скляні двері й перегородки в концертних залах тощо), зверніть увагу на запасні та аварійні виходи, сплануйте шлях до них.
Легше всього сховатись від юрби у кутках залу або поблизу стін, але складніше звідти добиратися до виходу.
При виникненні паніки намагайтеся зберігати спокій і здатність тверезо оцінювати ситуацію.
26.04.21
26 квітня -Міжнародний день пам'яті Чорнобиля.
В історії України ХХ століття було чимало подій, які справили надзвичайний вплив на суспільство і закарбувалися у його пам’яті назавжди.
Серед таких подій — глобальна техногенна катастрофа, наслідки якої відчув не лише український народ, але і вся північна півкуля планети Земля.
Чорнобильська атомна електростанція – це Перша українська станція, що була побудована на півночі України в Київській області біля кордону з Білорусією на березі річки Прип’ять. Станом на квітень 1986 року експлуатувалися чотири енергоблоки, станція на той момент була найпотужнішою в СРСР.
26 квітня 1986 року о 1:23:59 в ході проведення проектних випробувань на четвертому енергоблоці стався вибух, який повністю зруйнував реактор, тому аварія на Чорнобильській АЕС є найпотужнішою у світі з усіх 296, які відбулись на ядерних підприємствах. Вибух на Чорнобильській атомній електростанції рівнозначний вибуху більш як 500 атомних бомб, скинутих на Хіросіму.
Внаслідок аварії в атмосферу було викинуто 50 мегакюрі радіоактивності, що складає 4 % від об’єму завантаження четвертого енергоблоку.
У повітря потрапили: радіоактивний цезій, йод, стронцій і плутоній. Техногенна катастрофа у Чорнобилі забруднила цезієм і стронцієм близько 100 тисяч квадратних кілометрів території України, Білорусії і Росії. Тільки в Україні радіоактивна хмара забруднила понад 50 тис. кв. км у 74 районах 12-ти областей. На цій території розташовано понад 2 тисячі населених пунктів. Крім республік Радянського союзу вплив катастрофи відчули на собі Швеція, Норвегія, Польща, Великобританія. Радіоактивні дощі були зафіксовані в Ірландії. Радіоактивна хмара зачепила навіть схід США.
Вибух на четвертому енергоблоці атомної електростанції 26 квітня 1986 р. спричинив пожежу всередині станції, який почали гасити оператори. Пожежники ліквідували вогонь на даху блока і всередині машинної зали. З метою зменшення рівня радіації за допомогою гелікоптерів блок почали засипати речовинами, які поглинають радіонукліди – це бром, доломіт, глина, свинець, пісок.
Це допомогло створити тисячотонний захисний прошарок, що дозволив істотно знизити рівень радіації. Більша частина із шести тисяч тонн сумішей була скинута з 28 квітня по 2 травня 1986 року.Урядова комісія СРСР почала проведення безпрецедентної в мирний час мобілізації. На гелікоптері члени комісії облітали район аварії з метою вивчення стану на об’єкті вибуху. Солдати Радянської армії з даху 3-го енергоблоку скидали у пошкоджений 4-й блок шматки закинутого сюди вибухом палива.
Учені, інженери і техніки терміново створювали систему вимірювання і контролю радіаційних, нейтронних і теплових процесів, які відбувались у 4-му блоці атомної електростанції. Усі ці роботи виконували 860 тис. «ліквідаторів», у тому числі 340 тисяч військовослужбовців.
Україна відчула на собі основні наслідки вибуху на ЧАЕС. Радіація забруднила майже десяту частину території з населенням в декілька мільйонів чоловік. Сотні тисяч людей було переселено з найбільш постраждалих районів. Терміново було евакуйовано 45 тис. жителів міста Прип’ять.
Сьогодні на Україні кількість потерпілих від Чорнобильської катастрофи складає більше 3 млн. чоловік (з 10 млн. людей, що проживали в Росії, Білорусії та Україні в цілому), серед них близько одного млн. дітей. До 1995 року із загальної кількості постраждалих померло 126 тис. чоловік, серед яких понад 20 тис. тих, хто брав участь у ліквідації наслідків аварії. Майже 5 млн. чоловік отримали безпрецедентне опромінення.
У жителів забруднених районів, а також у всіх, хто брав участь в ліквідації наслідків аварії, виявили схильність до катаракти, серцево-судинних захворювань і зниження імунітету. Сотні тисяч людей почали хворіти лейкемією та раком щитовидної залози. Збільшилися кількості випадків вроджених патологій у дітей, підвищення рівня дитячої смертності, збільшення випадків народження дітей із синдромом Дауна.
Крім того, було доведено, що опромінення невеликими дозами радіації викликає тривожність та агресивність, впливає на психіку людей та, особливо, дітей.
Серед усіх негативних наслідків найбільша частка припадає на екологічні. Високому радіаційному впливу піддалися природні й аграрні екологічні системи в 30-кілометровій зоні ЧАЕС. Чорнобильська аварія відбулася наприкінці квітня – у період прискореного росту рослин і мешканців ґрунту, а цей період є для них найбільш радіочутливим. Також у зоні відчуження у 1986-1988 роках відмічено численні факти радіаційного пошкодження рослин і тварин. Сильнішим було ураження тварин. Вчені не раз спостерігали у них пошкодження частини тіла в результаті впливу альфа і бета опромінення. На забруднених територіях радіацією було знищено більшість комах, які жили у верхньому сантиметровому шарі ґрунту. Несподівано великим виявилося забруднення тіл водних птахів. Харчуючись у мулі, вони розносили радіонукліди далеко поза межі 30-кілометрової зони. В цілому ушкодження екосистем у Чорнобильській зоні відчуження були надзвичайно значними, яких раніше ніколи не було в природі.
Сильного радіаційного забруднення зазнало Київське водосховище. Це стало загрозою не лише для жителів Києва, але і всього Дніпровського басейну.
Остаточно Чорнобильська атомна електростанція перестала виробляти електроенергію 15 грудня 2000 року, коли був назавжди зупинений 3-й енергоблок. З цього дня підприємство працює над зняттям енергоблоків з експлуатації, утилізацією радіоактивних відходів і будівництвом над 4-м енергоблоком нового безпечного саркофагу, покликаного замінити об’єкт «Укриття».
Згідно із затвердженою верховною радою програмою, Чорнобильська атомна електростанція повинна бути повністю ліквідована до 2065 року: паливо буде вилучене та переміщене до довгострокових сховищ і відбудеться консервація реакторів, а коли рівень радіоактивності знизиться, їх демонтують, а територію очистять.
Після тридцяти років після вибуху періодично розглядається питання про можливість зменшення зони відчуження.
Сьогодні, 26 квітня 2020 року виповнюється 34 роки з часу аварії на Чорнобильській атомній електростанції, яка залишається найбільшою катастрофою в історії ядерної енергетики та величезною екологічною бідою світового масштабу.
Проходять роки після аварії проте біль не вщухає, тривога не покидає людей, пов’язаних зі скорботним часом ядерного апокаліпсису. Чорнобильська біда надовго залишиться в нашій пам’яті. Ще довго ми будемо відчувати на собі її наслідки, ще довго чутимемо її дзвони. Вони лунатимуть за тими, кого вже немає, кого не стане завтра, хто заплатив за чиюсь помилку своїм здоров’ям, а дехто і життям. Збитки від аварії на Чорнобильській атомній електростанції доведеться відшкодувати ще дуже довго…
Доземно схиляємося в подяці перед ліквідаторами цієї страшної аварії. Перед живими і перед пам’яттю тих, хто помер від радіаційного смерчу.
2
22.04.21
22 квітня – Всесвітній день Землі
22 квітня відзначається міжнародною спільнотою як Всесвітній день Землі. В цей день в різних куточках світу проводять різноманітні акції, що покликані спонукати людей бути уважнішими до тендітного і вразливого навколишнього середовища на планеті Земля.
У День Землі в різних країнах, за традицією, лунає Дзвін Миру, закликаючи людей Землі відчути всепланетну спільність і докласти зусиль до захисту миру на планеті та збереження краси та багатства нашого спільного дому. Цей Дзвін є символ спокою, мирного життя та дружби, вічного братерства і солідарності народів та заклик до дії в ім’я збереження миру і життя на Землі, збереження людства та культури.
Історія цього свята розпочинаєтся в Америці, де у 1971 році був започаткован Щорічний тиждень землі (третій тиждень квітня). Акція стала дуже популярною серед населеня, а її засновник, сенатор Гейлорд Нельсон був удостоєний високої державної нагороди. У 1990 році День Землі став міжнародним святом, а 90-і роки було проголошено “Десятьоліттям довкілля”. До акції долучилися понад 120 країн, а більш ніж 40 країн об’еднали зусилля для збереження біологічного різноманіття. У 2009 році Генеральна асамблея ООН проголосила Міжнародний день Матері-Землі, постановивши відзначати його 22 квітня. На данний час ця дата відзначаєтся у 193 країнах світу кожного року.
Символом дня є зелена грецька литера Θ (Тета) на білому фоні. Логотипом – зображення планети Землі (зараз використовуєтся фото, зроблене астронавтами з Аполлону-17 на півдорозі до місяця) на темно-синьому фоні.
В цей день кожен житель планети може внести свій маленький вклад у справу захисту та відновлення довкілля: очистити від сміття берег улюбленої річки, посадити дерево, хоча б на один день відмовитись від користуванням автотранспортом. Земля – це величезний дар, ресурси якого буде неможливо використовувати вічно. Ми не зможемо врятувати планету згадуючи про неї лише один день на рік – цього явно недостатньо. саме тому слід піклуватися про оточуюче нас середовище протягом всього року. Здавалося б, яка дрібниця в масштабах Планети – вимкнути за собою світло в кімнаті, здати макулатуру на переробку чи пройтися пішки до роботи, та саме з таких дій складаються великі справи! Уявіть – тисяча людей посадила по одному дереву – ось Вам і ліс! Мільйон людей закрутили кран, коли чистили зуби – річку врятували від пересихання. Мільярд людей вимкнули світло, виходячи з кімнати – одна ТЕС не потрібна. Саме такі справи, саме такі дрібниці допомагають нам врятувати природу Землі, зберегти добробут нашого великого спільного Дому.
З Днем Землі!
06.04.21
Міжнародний день спорту на благо миру та розвитку
«Рятівною силою на нашому світі є спорт –
над ним як і раніше розвівається прапор оптимізму,
тут дотримують правила і поважають противника
незалежно від того, на чиїй стороні перемога»
Д. Голсуорсі
23 серпня 2013 Генеральна Асамблея ООН одноголосно прийняла рішення відзначати 6 квітня як Міжнародний день спорту. Офіційна назва Дня - Міжнародний день спорту на благо розвитку та миру (International Day of Sport for Development and Peace).
Спорт на благо миру та розвитку - ключове формулювання цієї міжнародної події, яке підкреслює важливість і необхідність цього виду загальнолюдської діяльності для всіх нас, для суспільства, держави, урядових та неурядових організацій. Здоровий спосіб життя, фізична і інтелектуальна активність є запорукою нашого загального процвітання і благополуччя.
Цей день обраний не випадково. Власне 6 квітня 1894р. у місті Афіни розпочалися І Олімпійські ігри сучасності.
Міжнародний олімпійський комітет (МОК) в статусі постійного спостерігача в ООН підтримав цю ініціативу, так як він високо оцінює її потенціал для визнання ролі та внеску спортивних організацій в соціальні зміни та розвиток суспільства. Ставити спорт на службу гармонійного розвитку людства є ключовою місією МОК. Цей День буде, в значній мірі, доповнювати флагманський захід МОК – Олімпійський день.
Спорт не зважаючи на максимальний накал зусиль і емоцій, однозначно є абсолютно мирною і корисною діяльністю, яка об’єднує нації та народи навколо єдиної спільної мети – здорове майбутнє суспільства.
Цікаві факти зі світу спорту:
- Першим в історії олімпійським чемпіоном у 776 р. до н.е. став кухар з Еліди на ім'я Кореб.
- Найбільш літнім чоловіком, що завоював Олімпійську медаль, був Оскар Сван, що зайняв друге місце в змаганнях зі стрільби на Олімпіаді 1920 року в Швеції. Тоді йому було 72 роки.
- Середній вік жінок, що беруть участь в літніх олімпійських іграх - 20 років.
- Згідно дослідженням, що проводяться Detroit Free Press, 68 відсотків професійних хокеїстів втратили на льоду хоча б по одному зубу.
- У гру, схожу на баскетбол, грали ще стародавні майя, і називалася вона «пок-та-пок». Дві команди намагалися закинути чотирикілограмовий каучуковий м’яч у кам’яне кільце, яке висіло прямо на стіні. Правда, на відміну від сучасного баскетболу, майянським спортсменам заборонялося закидати м’яч руками. Зате можна було робити це ліктями, ногами, спиною і навіть головою. Перемога команди очікувала вельми своєрідна нагорода: всіх її гравців приносили в жертву богам (у майя це вважалося дуже почесним).
- З кінця ХІХ ст. в Україні поширилися європейські види спорту, насамперед футбол, створювалися спортивні гуртки та об’єднання, культивувалися окремі види спорту.
- Участь українців у світовому олімпійському русі започаткована ще в 1884 році. Тоді українець, 56-річний генерал Олексій Бутовський, уродженець с. П’ятиборець на Полтавщині, став одним із фундаторів олімпійського руху. Він перебував у складі Міжнародного олімпійського комітету (МОК) з 1894 до 1900 року.
- За рівнем спортивних результатів останніх 40 років Україна входить до чільної двадцятки країн, які найбільш успішно виступали на світовому рівні.
25.02.21Година спілкування
До 150 – річчя з дня народження Лесі Українки
Лариса Петрівна Косач народилася 25 лютого 1871 року в невеликому
містечку Звягель (нині - місто Новоград-Волинський Житомирської
області). Батько письменниці, Петро Антонович Косач, - дворянин, який дуже
любив літературу і живопис, був освіченою прогресивною людиною, членом Старої
Громади. Мати, Ольга Петрівна Косач, — дворянка за походженням, поетеса й
дитяча письменниця, яка писала під псевдонімом Олена Пчілка, була
активісткою українського жіночого руху,
видавала альманах «Перший вінок». Олена Пчілка займалася всебічною
освітою Лесі, підтримкою її творчості та лікуванням.
Дівчинка виховувалася в
культурному українському середовищі, де завжди панував дух національних
традицій, піднесеного волелюбства, прагнення знань, вшанування передового суспільного
досвіду. Змалечку, вражена туберкульозом кісток, дівчина змушена була подовгу
лежати прикутою до ліжка. У перерві між нападами болю Леся вчилася, самотужки
освоюючи нові предмети. Програму їй складали батьки. Не довіряючи офіційній
шкільній, вони розробили свою методику: самі добирали літературу, самі
визначали обсяги необхідних знань з тієї чи іншої дисципліни. Іноземних мов
Лесю навчили спеціально запрошені для цього вчителі. Це дало змогу їй вільно
опанувати французьку, німецьку, англійську мови, не кажучи вже про російську та
польську. Окрім того, вона добре знала грецьку, латинську, болгарську,
італійську, іспанську, грузинську та інші. Маючи за плечима ці знання,
геніальна поетеса могла знайомитися з найпередовішими досягненнями світової
думки і долучатися до них. Писати дівчина почала не досягнувши ще й
десятирічного віку. Вірш «Надія» позначено 1880 роком, а вже через декілька
років поетичні публікації, підписані псевдонімом Леся Українка, почали
з'являтися у пресі регулярно.
Леся Українка взагалі
відзначалася прихильністю до тем, пов’язаних із давньою історією, з далекими
середньовічними часами. Хоча де б не відбувалися події, зображені в її творах,
стосувалися вони виключно сучасності. Новоград-Волинський, Луцьк, Ковель, село
Колодяжне, в якому з 1882 року стала постійно мешкати сім'я Косачів, – це ті
місця, де минали, можливо, найкращі роки життя юної поетеси. Ці місця дали їй
найосновніше – відчуття батьківщини, народу, його традицій і віри.
Все життя, як дорогоцінний
скарб, збирала Леся твори народної поезії. Тут вона згодом стала вірним творчим
побратимом своєму чоловікові – Клименту Васильовичу Квітці, талановитому
музикознавцю. У 1894 році родина поетеси поселяється в Києві.
Починаючи з 1903 року,
коли здоров'я Лесі Українки погіршилося, вона майже постійно живе в Грузії.
Саме хвороба була причиною того, що поетесі доводилося постійно їздити з надією
віднайти те чудове місце чи ліки, які позбавили б її від щоденних фізичних
тортур. Лікувалася вона в Болгарії, Італії, Єгипті. Спілкування з людьми,
представниками різних націй і народностей, пізнання культур інших народів, з
одного боку, розширювало знання, а з іншого давало тверде переконання про
самобутність і велич вітчизняної духовної спадщини.
Все життя Лесі Українки –
свідоме служіння ідеї братерства. Перекладацька діяльність, популяризація серед
українства досягнень світової думки і відкриття України іншим народам –
взірцевий приклад подвижництва митця.
Померла Леся Українка 1
серпня 1913 року у курортному грузинському містечку Сурамі. Згодом прах великої
дочки українського народу було перевезено до Києва і перепоховано на Байковому
кладовищі.
15.02.21
22 квітня відзначається міжнародною спільнотою як Всесвітній день Землі. В цей день в різних куточках світу проводять різноманітні акції, що покликані спонукати людей бути уважнішими до тендітного і вразливого навколишнього середовища на планеті Земля.
У День Землі в різних країнах, за традицією, лунає Дзвін Миру, закликаючи людей Землі відчути всепланетну спільність і докласти зусиль до захисту миру на планеті та збереження краси та багатства нашого спільного дому. Цей Дзвін є символ спокою, мирного життя та дружби, вічного братерства і солідарності народів та заклик до дії в ім’я збереження миру і життя на Землі, збереження людства та культури.
Історія цього свята розпочинаєтся в Америці, де у 1971 році був започаткован Щорічний тиждень землі (третій тиждень квітня). Акція стала дуже популярною серед населеня, а її засновник, сенатор Гейлорд Нельсон був удостоєний високої державної нагороди. У 1990 році День Землі став міжнародним святом, а 90-і роки було проголошено “Десятьоліттям довкілля”. До акції долучилися понад 120 країн, а більш ніж 40 країн об’еднали зусилля для збереження біологічного різноманіття. У 2009 році Генеральна асамблея ООН проголосила Міжнародний день Матері-Землі, постановивши відзначати його 22 квітня. На данний час ця дата відзначаєтся у 193 країнах світу кожного року.
Символом дня є зелена грецька литера Θ (Тета) на білому фоні. Логотипом – зображення планети Землі (зараз використовуєтся фото, зроблене астронавтами з Аполлону-17 на півдорозі до місяця) на темно-синьому фоні.
В цей день кожен житель планети може внести свій маленький вклад у справу захисту та відновлення довкілля: очистити від сміття берег улюбленої річки, посадити дерево, хоча б на один день відмовитись від користуванням автотранспортом. Земля – це величезний дар, ресурси якого буде неможливо використовувати вічно. Ми не зможемо врятувати планету згадуючи про неї лише один день на рік – цього явно недостатньо. саме тому слід піклуватися про оточуюче нас середовище протягом всього року. Здавалося б, яка дрібниця в масштабах Планети – вимкнути за собою світло в кімнаті, здати макулатуру на переробку чи пройтися пішки до роботи, та саме з таких дій складаються великі справи! Уявіть – тисяча людей посадила по одному дереву – ось Вам і ліс! Мільйон людей закрутили кран, коли чистили зуби – річку врятували від пересихання. Мільярд людей вимкнули світло, виходячи з кімнати – одна ТЕС не потрібна. Саме такі справи, саме такі дрібниці допомагають нам врятувати природу Землі, зберегти добробут нашого великого спільного Дому.
Міжнародний день спорту на благо миру та розвитку
«Рятівною силою на нашому світі є спорт –
над ним як і раніше розвівається прапор оптимізму,
тут дотримують правила і поважають противника
незалежно від того, на чиїй стороні перемога»
Д. Голсуорсі
23 серпня 2013 Генеральна Асамблея ООН одноголосно прийняла рішення відзначати 6 квітня як Міжнародний день спорту. Офіційна назва Дня - Міжнародний день спорту на благо розвитку та миру (International Day of Sport for Development and Peace).
Спорт на благо миру та розвитку - ключове формулювання цієї міжнародної події, яке підкреслює важливість і необхідність цього виду загальнолюдської діяльності для всіх нас, для суспільства, держави, урядових та неурядових організацій. Здоровий спосіб життя, фізична і інтелектуальна активність є запорукою нашого загального процвітання і благополуччя.
Цей день обраний не випадково. Власне 6 квітня 1894р. у місті Афіни розпочалися І Олімпійські ігри сучасності.
Міжнародний олімпійський комітет (МОК) в статусі постійного спостерігача в ООН підтримав цю ініціативу, так як він високо оцінює її потенціал для визнання ролі та внеску спортивних організацій в соціальні зміни та розвиток суспільства. Ставити спорт на службу гармонійного розвитку людства є ключовою місією МОК. Цей День буде, в значній мірі, доповнювати флагманський захід МОК – Олімпійський день.
Спорт не зважаючи на максимальний накал зусиль і емоцій, однозначно є абсолютно мирною і корисною діяльністю, яка об’єднує нації та народи навколо єдиної спільної мети – здорове майбутнє суспільства.
Цікаві факти зі світу спорту:
- Першим в історії олімпійським чемпіоном у 776 р. до н.е. став кухар з Еліди на ім'я Кореб.
- Найбільш літнім чоловіком, що завоював Олімпійську медаль, був Оскар Сван, що зайняв друге місце в змаганнях зі стрільби на Олімпіаді 1920 року в Швеції. Тоді йому було 72 роки.
- Середній вік жінок, що беруть участь в літніх олімпійських іграх - 20 років.
- Згідно дослідженням, що проводяться Detroit Free Press, 68 відсотків професійних хокеїстів втратили на льоду хоча б по одному зубу.
- У гру, схожу на баскетбол, грали ще стародавні майя, і називалася вона «пок-та-пок». Дві команди намагалися закинути чотирикілограмовий каучуковий м’яч у кам’яне кільце, яке висіло прямо на стіні. Правда, на відміну від сучасного баскетболу, майянським спортсменам заборонялося закидати м’яч руками. Зате можна було робити це ліктями, ногами, спиною і навіть головою. Перемога команди очікувала вельми своєрідна нагорода: всіх її гравців приносили в жертву богам (у майя це вважалося дуже почесним).
- З кінця ХІХ ст. в Україні поширилися європейські види спорту, насамперед футбол, створювалися спортивні гуртки та об’єднання, культивувалися окремі види спорту.
- Участь українців у світовому олімпійському русі започаткована ще в 1884 році. Тоді українець, 56-річний генерал Олексій Бутовський, уродженець с. П’ятиборець на Полтавщині, став одним із фундаторів олімпійського руху. Він перебував у складі Міжнародного олімпійського комітету (МОК) з 1894 до 1900 року.
- За рівнем спортивних результатів останніх 40 років Україна входить до чільної двадцятки країн, які найбільш успішно виступали на світовому рівні.
Година спілкування
Лариса Петрівна Косач народилася 25 лютого 1871 року в невеликому містечку Звягель (нині - місто Новоград-Волинський Житомирської області). Батько письменниці, Петро Антонович Косач, - дворянин, який дуже любив літературу і живопис, був освіченою прогресивною людиною, членом Старої Громади. Мати, Ольга Петрівна Косач, — дворянка за походженням, поетеса й дитяча письменниця, яка писала під псевдонімом Олена Пчілка, була активісткою українського жіночого руху, видавала альманах «Перший вінок». Олена Пчілка займалася всебічною освітою Лесі, підтримкою її творчості та лікуванням.
Дівчинка виховувалася в культурному українському середовищі, де завжди панував дух національних традицій, піднесеного волелюбства, прагнення знань, вшанування передового суспільного досвіду. Змалечку, вражена туберкульозом кісток, дівчина змушена була подовгу лежати прикутою до ліжка. У перерві між нападами болю Леся вчилася, самотужки освоюючи нові предмети. Програму їй складали батьки. Не довіряючи офіційній шкільній, вони розробили свою методику: самі добирали літературу, самі визначали обсяги необхідних знань з тієї чи іншої дисципліни. Іноземних мов Лесю навчили спеціально запрошені для цього вчителі. Це дало змогу їй вільно опанувати французьку, німецьку, англійську мови, не кажучи вже про російську та польську. Окрім того, вона добре знала грецьку, латинську, болгарську, італійську, іспанську, грузинську та інші. Маючи за плечима ці знання, геніальна поетеса могла знайомитися з найпередовішими досягненнями світової думки і долучатися до них. Писати дівчина почала не досягнувши ще й десятирічного віку. Вірш «Надія» позначено 1880 роком, а вже через декілька років поетичні публікації, підписані псевдонімом Леся Українка, почали з'являтися у пресі регулярно.
Леся Українка взагалі
відзначалася прихильністю до тем, пов’язаних із давньою історією, з далекими
середньовічними часами. Хоча де б не відбувалися події, зображені в її творах,
стосувалися вони виключно сучасності. Новоград-Волинський, Луцьк, Ковель, село
Колодяжне, в якому з 1882 року стала постійно мешкати сім'я Косачів, – це ті
місця, де минали, можливо, найкращі роки життя юної поетеси. Ці місця дали їй
найосновніше – відчуття батьківщини, народу, його традицій і віри.
Все життя, як дорогоцінний
скарб, збирала Леся твори народної поезії. Тут вона згодом стала вірним творчим
побратимом своєму чоловікові – Клименту Васильовичу Квітці, талановитому
музикознавцю. У 1894 році родина поетеси поселяється в Києві.
Починаючи з 1903 року, коли здоров'я Лесі Українки погіршилося, вона майже постійно живе в Грузії. Саме хвороба була причиною того, що поетесі доводилося постійно їздити з надією віднайти те чудове місце чи ліки, які позбавили б її від щоденних фізичних тортур. Лікувалася вона в Болгарії, Італії, Єгипті. Спілкування з людьми, представниками різних націй і народностей, пізнання культур інших народів, з одного боку, розширювало знання, а з іншого давало тверде переконання про самобутність і велич вітчизняної духовної спадщини.
Все життя Лесі Українки –
свідоме служіння ідеї братерства. Перекладацька діяльність, популяризація серед
українства досягнень світової думки і відкриття України іншим народам –
взірцевий приклад подвижництва митця.
Померла Леся Українка 1
серпня 1913 року у курортному грузинському містечку Сурамі. Згодом прах великої
дочки українського народу було перевезено до Києва і перепоховано на Байковому
кладовищі.
Обережно - мороз!
Виховна бесіда: Правила поведінки у громадському транспорті в умовах пандемії

Трамвай, тролейбус, автобус потрібно очікувати на спеціально відведеній посадковій площадці, тобто на зупинці, позначеній дорожніми знаками. У місцях, де відсутні посадкові площадки, громадський транспорт варто очікувати на тротуарі чи узбіччі дороги біля покажчика зупинки; виходити на проїзну частину дороги чи вулиці заборонено.
Сідати в транспортні засоби можна лише після повної їхньої зупинки, обов'язково надіти маску. Спочатку необхідно пропустити тих, хто виходить, і тільки після цього зайти в салон. Не можна стрибати в транспортні засоби на ходу, чіплятися позаду. Дуже небезпечно стояти на виступаючих частинах і підніжках машин.
Якщо в салоні зайняті всі місця для сидіння, треба чекати іншого транспортного засобу.
Ввійшовши у вагон (салон), треба перейти в його середню частину, не слід залишатися на площадці, тому що це може утруднити посадку інших пасажирів. Якщо в салоні є вільні місця, пасажири повинні зайняти їх, і бажано подалі від проходу.
Пасажири, що стоять, повинні забезпечити собі стійке положення в салоні і триматися за поручень (поручень, що розташований над головою пасажира, забезпечить більшу безпеку при різкому гальмуванні).
Бажано зайняти таке положення, що дозволить спостерігати за дорогою та дорожньою ситуацією. У випадку заносу чи іншої небезпеки спостережливий пасажир може швидше схопитися двома руками за крісла і поручні, переміститися далі від місця можливого удару тощо.
За умов пандеміїї небажано розмовляти по телефону або з сусідами, бо це збільшує ризик інфікування.
Небажано пересуватися по салону під час руху. Якщо в цьому є необхідність, при пересуванні варто знаходити проміжні точки опори. Єдина умова, що гарантує безпеку пасажира при різкому гальмуванні чи аварії, стійке положення.
При падінні в разі поштовху, різкого гальмування варто згрупуватися, закрити руками голову. Спроби зупинити падіння, що почалося, учепившись за поручень чи за іншого пасажира, найчастіше не дають позитивного результату і ведуть до синців, вивихів, переломів.
Перед виходом пасажир повинний завчасно перейти ближче до дверей. Знаходячись біля дверей, необхідно остерігатися забиття дверима цього транспорту. Не треба без необхідності торкатися ручок і механізмів керування дверей. Неприпустимо притулятися до дверей, тому що при русі вони можуть мимоволі відкритися.
Після поїзди в громадському транспорті необхідно ретельно вимити руки з милом або обробити їх дезинфектором.
29.01.21

Трамвай, тролейбус, автобус потрібно очікувати на спеціально відведеній посадковій площадці, тобто на зупинці, позначеній дорожніми знаками. У місцях, де відсутні посадкові площадки, громадський транспорт варто очікувати на тротуарі чи узбіччі дороги біля покажчика зупинки; виходити на проїзну частину дороги чи вулиці заборонено.
Сідати в транспортні засоби можна лише після повної їхньої зупинки, обов'язково надіти маску. Спочатку необхідно пропустити тих, хто виходить, і тільки після цього зайти в салон. Не можна стрибати в транспортні засоби на ходу, чіплятися позаду. Дуже небезпечно стояти на виступаючих частинах і підніжках машин.
Якщо в салоні зайняті всі місця для сидіння, треба чекати іншого транспортного засобу.
Ввійшовши у вагон (салон), треба перейти в його середню частину, не слід залишатися на площадці, тому що це може утруднити посадку інших пасажирів. Якщо в салоні є вільні місця, пасажири повинні зайняти їх, і бажано подалі від проходу.
Пасажири, що стоять, повинні забезпечити собі стійке положення в салоні і триматися за поручень (поручень, що розташований над головою пасажира, забезпечить більшу безпеку при різкому гальмуванні).
Бажано зайняти таке положення, що дозволить спостерігати за дорогою та дорожньою ситуацією. У випадку заносу чи іншої небезпеки спостережливий пасажир може швидше схопитися двома руками за крісла і поручні, переміститися далі від місця можливого удару тощо.
За умов пандеміїї небажано розмовляти по телефону або з сусідами, бо це збільшує ризик інфікування.
Небажано пересуватися по салону під час руху. Якщо в цьому є необхідність, при пересуванні варто знаходити проміжні точки опори. Єдина умова, що гарантує безпеку пасажира при різкому гальмуванні чи аварії, стійке положення.
При падінні в разі поштовху, різкого гальмування варто згрупуватися, закрити руками голову. Спроби зупинити падіння, що почалося, учепившись за поручень чи за іншого пасажира, найчастіше не дають позитивного результату і ведуть до синців, вивихів, переломів.
Перед виходом пасажир повинний завчасно перейти ближче до дверей. Знаходячись біля дверей, необхідно остерігатися забиття дверима цього транспорту. Не треба без необхідності торкатися ручок і механізмів керування дверей. Неприпустимо притулятися до дверей, тому що при русі вони можуть мимоволі відкритися.
Після поїзди в громадському транспорті необхідно ретельно вимити руки з милом або обробити їх дезинфектором.
День пам'яті Героїв Крут
29 січня українці відзначають день
пам’яті Героїв Крут
29 січня українці вшановують події кінця січня 1918 року,
коли юні захисники Української Народної Республіки власною кров’ю вписали
нову героїчну сторінку в історію українського визвольного руху — бій під
Крутами.
29 січня українці вшановують події кінця січня 1918 року,
коли юні захисники Української Народної Республіки власною кров’ю вписали
нову героїчну сторінку в історію українського визвольного руху — бій під
Крутами.
Саме тоді на Чернігівщині недалеко
від залізничної станції Крути, що розташована за 130 кілометрів на
північний-схід від Києва, добровольчий Студентський Курінь, що складався із 300
юнаків: студентів Університету імені Святого Володимира, новоствореного
Українського Народного Університету та гімназисти Київських
гімназій, відстоюючи право українського народу жити у власній державі,
вступили нерівний бій із більшовицькими військами, чисельність яких
налічувала близько 5 тисяч.
Бій тривав лише п’ять годин. У полон було захоплено
і потім розстріляно 28 юнаків. Ціною свого життя юні герої зупинили наступ
ворога на два дні.
Уже в березні 1918 року, після підписання
більшовиками Брестської мирної угоди і з поверненням уряду УНР до Києва, за
рішенням Центральної Ради було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів
на Аскольдовій могилі у Києві. Тіла 28 вояків-студентів було перевезено до
Києва.
За кілька тижнів після бою під Крутами М.
Грушевський писав: “Недаремно пролилася кров тисяч українських інтелігентів та
молоді, коли вона принесла духовне визволення від найтяжчого і найшкідливішого
московського ярма: добровільно прийнятого духовного закріпачення!”
І хоч подвиг Героїв Крут згодом забули більш ніж на
70 років, а їхні могили за радянських часів було зруйновано, подвиг під Крутами
увіковічнений у памяті укра численних
Офіційно День пам’яті героїв Крут почали відзначати
після того, як 29 січня 2007 року Президент України Віктор Ющенко підписав Указ
«Про вшанування пам’яті героїв Крут».
Обережно, ожеледиця!
Ожеледиця утворюється у вигляді склоподібного льоду або інею, якщо температура землі, дорожнього покриття, елементів дорожніх споруд, окремих предметів нижча, ніж -3 C, а температура повітря різко збільшується з переходом від +3 до -5 C за умов підвищеної (понад 90%) відносної вологості повітря (туман, мряка) або слабких дощових опадів. Ожеледиця з'являється першочергово, як правило, на ділянках (мостах, покритті ділянок доріг та вулиць), що проходять поблизу рік, каналів, боліт, озер та інших водойм).
Ожеледиця на дорогах заважає рухові транспорту, внаслідок неї значно погіршується зчеплення коліс з поверхнею доріг, що різко збільшує кількість аварій та змушує їздити з меншою швидкістю. У таку погоду не варто їздити на велосипедах, бо такий спосіб пересування може стати причиною аварії на дорогах.
Необережне падіння під час ожеледиці може спричинити травмування людини. Щороку внаслідок падіння травмується 97,5 тисяч українців – повідомляє Центр громадського здоров’я МОЗ України. У нещасного випадку можуть бути різні причини, але найчастіше це необережність. Зимою люди часто травмуються через ожеледицю: на ковзанках, припорошених снігом, під час дитячих зимових ігор, при катанні з крижаної гірки на санчатах, лижах, ковзанах. Уберегтися від травм під час ожеледиці можна, якщо дотримуватися простих правил поведінки і тому варто поговорити про те, як вести себе під час ожеледиці, щоб не потрапити до травмпункту.
Щоб зменшити ризик травм в ожеледицю дотримуйтесь таких порад:
перед виходом із будинку натріть наждачним папером підошву або наклейте на неї лейкопластир. Пам'ятайте, що кращими для льоду є підошви з мікропористої чи іншої м'якої основи та без високих підборів
ходіть по тротуарах, посипаних піском або сіллю, а якщо вони не посипані, ходіть по не притоптаному снігу, який зазвичай залишається на внутрішньому краї тротуару
при ступанні по льоду максимальне навантаження на стопу повинно приходитися не на п’яту, а на носок
ходіть неквапливо, ноги злегка розслабте в колінах
не тримайте руки в кишенях – це збільшує ймовірність не тільки падіння, але й отримання тяжких травм, особливо переломів
бережіться ковзанок, припорошених снігом, ходіть по освітленій частині тротуару, не перебігайте проїжджу частину дороги
при порушенні рівноваги - швидко присядьте, це найбільш реальний шанс утриматися на ногах
обходьте металеві кришки люків, як правило, вони вкриті льодом, а крім того, вони можуть бути погано закріплені, що додає травмувань
не виходьте без потреби на вулицю, якщо ви слабкі та неспритні. Зачекайте, поки не приберуть сніг і не розкидають пісок на обмерзлий тротуар
падайте в ожеледицю з мінімальним збитком для свого здоров’я. Відразу присядьте, щоб знизити висоту. У момент падіння сконцентруйтеся, напружте м’язи, а доторкнувшись до землі, обов`язково перекотіться - удар, спрямований на вас, розтягнеться і втратить свою силу при обертанні.
Дві третини травм люди старші 60 років одержують при падінні. Тому людям похилого віку краще під час ожеледиці взагалі не виходити з будинку. Прогулянки вагітних жінок в ожеледицю без супроводу небезпечні для здоров`я.
Дуже небезпечні прогулянки в ожеледицю в нетверезому стані. У стані сп’яніння травми частіше за все важкі, всупереч переконанню, що п`яний падає завжди вдало. Напідпитку люди не такі чутливі до болю і при наявності травми своєчасно не звертаються до лікаря, що завдає згодом додаткових проблем та неприємностей.
Якщо ви впали і через деякий час відчули біль у голові, нудоту, біль у суглобах, якщо утворилися пухлини, терміново зверніться до травмпункту, інакше можуть виникнути ускладнення з поганими наслідками.
26.01.21
Ожеледиця утворюється у вигляді склоподібного льоду або інею, якщо температура землі, дорожнього покриття, елементів дорожніх споруд, окремих предметів нижча, ніж -3 C, а температура повітря різко збільшується з переходом від +3 до -5 C за умов підвищеної (понад 90%) відносної вологості повітря (туман, мряка) або слабких дощових опадів. Ожеледиця з'являється першочергово, як правило, на ділянках (мостах, покритті ділянок доріг та вулиць), що проходять поблизу рік, каналів, боліт, озер та інших водойм).
Ожеледиця на дорогах заважає рухові транспорту, внаслідок неї значно погіршується зчеплення коліс з поверхнею доріг, що різко збільшує кількість аварій та змушує їздити з меншою швидкістю. У таку погоду не варто їздити на велосипедах, бо такий спосіб пересування може стати причиною аварії на дорогах.
Необережне падіння під час ожеледиці може спричинити травмування людини. Щороку внаслідок падіння травмується 97,5 тисяч українців – повідомляє Центр громадського здоров’я МОЗ України. У нещасного випадку можуть бути різні причини, але найчастіше це необережність. Зимою люди часто травмуються через ожеледицю: на ковзанках, припорошених снігом, під час дитячих зимових ігор, при катанні з крижаної гірки на санчатах, лижах, ковзанах. Уберегтися від травм під час ожеледиці можна, якщо дотримуватися простих правил поведінки і тому варто поговорити про те, як вести себе під час ожеледиці, щоб не потрапити до травмпункту.
Щоб зменшити ризик травм в ожеледицю дотримуйтесь таких порад:
перед виходом із будинку натріть наждачним папером підошву або наклейте на неї лейкопластир. Пам'ятайте, що кращими для льоду є підошви з мікропористої чи іншої м'якої основи та без високих підборів
ходіть по тротуарах, посипаних піском або сіллю, а якщо вони не посипані, ходіть по не притоптаному снігу, який зазвичай залишається на внутрішньому краї тротуару
при ступанні по льоду максимальне навантаження на стопу повинно приходитися не на п’яту, а на носок
ходіть неквапливо, ноги злегка розслабте в колінах
не тримайте руки в кишенях – це збільшує ймовірність не тільки падіння, але й отримання тяжких травм, особливо переломів
бережіться ковзанок, припорошених снігом, ходіть по освітленій частині тротуару, не перебігайте проїжджу частину дороги
при порушенні рівноваги - швидко присядьте, це найбільш реальний шанс утриматися на ногах
обходьте металеві кришки люків, як правило, вони вкриті льодом, а крім того, вони можуть бути погано закріплені, що додає травмувань
не виходьте без потреби на вулицю, якщо ви слабкі та неспритні. Зачекайте, поки не приберуть сніг і не розкидають пісок на обмерзлий тротуар
падайте в ожеледицю з мінімальним збитком для свого здоров’я. Відразу присядьте, щоб знизити висоту. У момент падіння сконцентруйтеся, напружте м’язи, а доторкнувшись до землі, обов`язково перекотіться - удар, спрямований на вас, розтягнеться і втратить свою силу при обертанні.
Дві третини травм люди старші 60 років одержують при падінні. Тому людям похилого віку краще під час ожеледиці взагалі не виходити з будинку. Прогулянки вагітних жінок в ожеледицю без супроводу небезпечні для здоров`я.
Дуже небезпечні прогулянки в ожеледицю в нетверезому стані. У стані сп’яніння травми частіше за все важкі, всупереч переконанню, що п`яний падає завжди вдало. Напідпитку люди не такі чутливі до болю і при наявності травми своєчасно не звертаються до лікаря, що завдає згодом додаткових проблем та неприємностей.
Якщо ви впали і через деякий час відчули біль у голові, нудоту, біль у суглобах, якщо утворилися пухлини, терміново зверніться до травмпункту, інакше можуть виникнути ускладнення з поганими наслідками.
Виховна бесіда "Розмова про шкідливі звички"
І.Питання для обговорення:
1. У чому сенс вашого життя?
2. Алкоголізм, наркоманія, паління — це шкідливі звички чи хвороба?
3. На вашу думку, чи можна жити у своє задоволення, не порушуючи норм моралі?
Найбільшої шкоди тютюн завдає підлітковому організму. Люди, які почали курити до 25 років, помирають від раку легень у 5 разів частіше, ніж ті, хто закурив після 25 років.
Смертельною є доза від 50 до 100 мг нікотину. Саме така доза може потрапити в організм після викурювання 20 сигарет!
Пам’ятка для учня
1. Протягом кількох днів аналізуйте, коли і чому виникає бажання палити.
2. Під час паління задавайте собі питання: чи приносить це заняття мені
задоволення зараз?
3. Призначте день відмови від цієї шкідливої звички.
4. Переконайте себе, що куріння шкідливе для вашого здоров’я.
5. Щодня зменшуйте кількість викурених цигарок.
6. Почніть займатись фізичними вправами.
7. У разі виникнення бажання закурити випийте склянку води, займіться цікавою
справою тощо.
Дослідження вчених показали, що у підлітків алкоголізм, як важко виліковна, серйозна хвороба, виникає і розвивається у чотири рази швидше, ніж у дорослих. Деградація особистості також відбувається набагато швидше.
Алкоголіки живуть на 15 років менше, ніж люди, які не мають звички систематичного пияцтва!
1. Не долучайтеся до вживання алкоголю.
2. Алкоголь не може цілком зняти нервові напруження, вивести з депресії – це тільки тимчасове запаморочення свідомості.
3. Якщо ви знаходитесь в компанії, де всі люди вважають нормою вживати алкоголь, пам’ятайте, що Ви особистість.
4. З дитячих років привчайте себе до спорту.
5. Майте силу волі відмовлятись від пропозиції товаришів щодо вживання спиртних напоїв.
6. Знайдіть собі корисні і цікаві заняття (танці, співи, музика, малювання).
7. Отримуйте задоволення від тверезого спілкування
Наркоманія - це хвороба, що виникає внаслідок вживання наркотичних речовин та призводить до
глибокого руйнування організму і навіть смерті. Якщо наркоман не отримує наркотик
тривалий час, у нього з’являється абстиненція - болісні відчуття, які не кожен
витримує і може навіть померти.
Підлітки вживають наркотики у шість разів частіше, ніж люди інших вікових
груп.
За останні 10 років смертність від вживання наркотиків збільшилась у 12 разів,
а серед підлітків у 42 рази!
Середня тривалість життя наркоманів 4 - 4,5 роки після першої спроби!
Наркоманія є джерелом поширення ВІЛ-інфекції.
70% ін’єкційних наркоманів є носіями вірусів СНІДу!
Кількість злочинів, пов’язаних з наркотиками та сильнодіючими речовинами
наркотичного походження за останні п’ять років збільшилась у шість разів.
Пам’ятка для учня
За будь-яких
обставин необхідно відмовитись від спроби «скуштувати» наркотичні засоби. Бо
навіть перші спроби можуть скінчитися звиканням до цих отруйних речовин. Ви
повинні чітко собі уявити: наркоман це смертник, він обов’язково загине, якщо
своєчасно не припинить вживати наркотики. І чим довший час вживають наркотики,
тим складніше стає вилікування.
Не треба приховувати свою хворобу. Навколо є багато людей, які готові допомогти
вам: батьки, вчителі, лікарі, старші товариші. І якщо ви потрапили до лабіринту
наркозалежності, знайте, що є люди, які здатні допомогти вам знайти дорогу до
виходу з нього.
ІІІ.Підбиття
підсумків
Профілактика
«шкідливих звичок» - це в першу чергу інформація про вилив на організм людини
нікотину, алкоголю, наркотичних речовин. Кожен учень повинен знати, що нікотин,
алкоголь, наркотики отрута, яка знищує людину, руйнуючи здоров’я, послаблюючи
волю, позбавляючи людину життєвих і моральних цінностей. Отже, ви дізналися про шкоду, якої зазнають організм і психіка від вживання
тютюну, алкоголю та наркотиків. Подумайте про те, що чекає вас в майбутньому,
якщо ви будете курити, вживати спиртне або наркотичні речовини. Треба ставитись
з повагою до свого організму та поважати здоров’я оточуючих, тому що шкідливі
звички однієї людини негативно впливають на організм іншої. Пам’ятайте:
здоров’я, справжня радість життя і щастя не сумісні з тютюном, наркотиками і спиртними
напоями. Живіть здоровим життям! Дайте змогу вашим дітям і онукам народитись
здоровими і щасливими!
22.01.21
Підлітки вживають наркотики у шість разів частіше, ніж люди інших вікових груп.
За останні 10 років смертність від вживання наркотиків збільшилась у 12 разів, а серед підлітків у 42 рази!
Середня тривалість життя наркоманів 4 - 4,5 роки після першої спроби!
Наркоманія є джерелом поширення ВІЛ-інфекції.
70% ін’єкційних наркоманів є носіями вірусів СНІДу!
Кількість злочинів, пов’язаних з наркотиками та сильнодіючими речовинами наркотичного походження за останні п’ять років збільшилась у шість разів.
Пам’ятка для учня
За будь-яких обставин необхідно відмовитись від спроби «скуштувати» наркотичні засоби. Бо навіть перші спроби можуть скінчитися звиканням до цих отруйних речовин. Ви повинні чітко собі уявити: наркоман це смертник, він обов’язково загине, якщо своєчасно не припинить вживати наркотики. І чим довший час вживають наркотики, тим складніше стає вилікування.
Не треба приховувати свою хворобу. Навколо є багато людей, які готові допомогти вам: батьки, вчителі, лікарі, старші товариші. І якщо ви потрапили до лабіринту наркозалежності, знайте, що є люди, які здатні допомогти вам знайти дорогу до виходу з нього.
ІІІ.Підбиття підсумків
Профілактика «шкідливих звичок» - це в першу чергу інформація про вилив на організм людини нікотину, алкоголю, наркотичних речовин. Кожен учень повинен знати, що нікотин, алкоголь, наркотики отрута, яка знищує людину, руйнуючи здоров’я, послаблюючи волю, позбавляючи людину життєвих і моральних цінностей.День Соборності України
2 січня у день проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки Україна щороку відзначає День Соборності. Офіційно в Україні свято встановлено Указом Президента України «Про День соборності України» від 21 січня 1999 року № 42/99.
Акт Злуки увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття. Це була основоположна подія для українського державотворення. 24 серпня 1991 року позачергова сесія Верховної Ради УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України. Його підтримали українці на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року. Ця подія стала відправною точкою для відліку історії сучасної Української державності. Утім, історики цілком справедливо відзначають, що 24 серпня 1991 року насправді відбулося відновлення державної незалежності України.
Вперше у XX столітті українська незалежність була проголошена 22 січня 1918 року IV Універсалом Української Центральної Ради, а вже за рік (22 січня 1919 року) на Софійському майдані в Києві відбулася не менш вагома подія – об’єднання Української Народної Республіки (далі – УНР) і Західноукраїнської Народної Республіки (далі – ЗУНР) в одну державу. Внаслідок невдач Української революції 1917-1921 років державність зберегти не вдалося. І як результат, упродовж XX століття українці змушені були кількаразово відновлювати її в боротьбі.
Є низка значень терміну “соборність”. Найбільш вживані з них: об’єднання в одне державне ціле всіх земель, населених конкретною нацією на суцільній території; духовна консолідація всіх жителів держави, згуртованість громадян, незалежно від їхньої національності. Нарешті, соборність невіддільна від державності, суверенітету й реальної незалежності народу – фундаменту для побудови демократичної держави.
У 71-у річницю Акта Злуки (22 січня 1990 року) в Україні відбулася одна з найбільших у Центрально-Східній Європі масових акцій – “живий ланцюг” як символ єдності східних і західних земель України. Понад мільйон людей, узявшись за руки, створили безперервний ланцюг від Івано-Франківська через Львів до Києва. Акція засвідчила, що українці подолали страх перед комуністичною партією і готові протистояти тоталітарному режиму. 31 рік тому ця подія стала провісником падіння СРСР і відновлення незалежної України.
Гасла кампанії з відзначення Дня Соборності: “В єдності сила” або “Разом сильніші”
Перегляньте відео "Разом з власної волі!
24.12.20
Правила поведінки під час зимових канікул
1. Дотримуйся правил дорожнього руху.
2. Дотримуйся правил пожежної безпеки та поводження з електроприладами (електричними гірляндами)
3. Дотримуйся правила поведінки в громадських місцях.
4. Дотримуйся правил особистої безпеки на вулиці.
5. Дотримуйся правил безпеки на льоду, памятай: у грудні - січні на відкритих водоймах занадто тонкий лід!
6. Дотримуйся правила поведінки, коли ти один вдома.
7. Дотримуйся правил безпеки при поводженні з тваринами.
8. Не грайся з гострими, колючими та ріжучими, легкозаймистими та вибухонебезпечними предметами( петардами)
9. Не вживай лікарські препарати без призначення лікаря.
10. НЕ ВЖИВАЙ СПИРТНІ НАПОЇ!
11. Стережися ожеледі, щоб уникнути падінь і травм.
12. Не грайся поблизу будинків, з дахів яких звисає сніг і лід.
14.12.20
Виховна бесіда
до Дня вшанування учасників ліквідації наслідків
аварії на Чорнобильській АЕС
14 грудня в Україні
відзначають День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на
Чорнобильській АЕС, який встановлений згідно з Указом Президента від 10
листопада 2006 року, на згадку про завершення 14 грудня 1986 року будівництва
саркофагу над четвертим зруйнованим енергоблоком ЧАЕС.
Як відомо, 26 квітня 1986 року на Чорнобильській
атомній електростанції, що на Київщині, сталася найбільша в історії людства
техногенна катастрофа – Чорнобильська аварія. Лише завдяки самопожертві
ліквідаторів наслідків катастрофи, багато з яких заплатили за це власним життям
і здоров’ям, вдалося локалізувати аварію та врятувати
країну і світ від радіаційного забруднення. За різними даними, протягом лише
одного місяця після Чорнобильської катастрофи від отриманого опромінення
загинуло від 30 до 200 пожежників і працівників АЕС.
На початковому етапі зусиль з мінімізації наслідків величезного викиду
радіоактивних речовин до робіт залучалися військовослужбовці строкової служби.
Пізніше, влітку 1986 і далі, величезний обсяг робіт виконували залучені військові
запасу та вільнонаймані працівники. За неповними даними, через чорнобильський
майданчик пройшли понад 600 тисяч осіб. Працювали вахтовим методом – приїздили
одні, отримували максимально допустиму дозу радіації і їхали назад. На зміну
приїздили інші.
Задля запобігання розповсюдженню радіації наприкінці 1986 року зруйнований
реактор накрили спеціальним «саркофагом». За оцінками спеціалістів, під ним
залишилося близько 95% палива, яке було в реакторі на момент аварії, а також
значна кількість радіоактивних речовин, які складаються із залишків
зруйнованого реактора. З міркувань безпеки 15 грудня 2000 року роботу
Чорнобильської АЕС було припинено. Водночас об’єкт «Укриття», зведений у 1986
році, поступово руйнувався.
У 2004 році було проведено тендер на проєктування і спорудження нового
«саркофагу» - Нового безпечного конфайнмента. Його будівництво розпочалось у
2012 році. 29 листопада 2016 року на об’єкт «Укриття» було насунуто Арку Нового
безпечного конфайнмента. 10 липня 2019 року Державне спеціалізоване підприємство
«Чорнобильська АЕС» ввело в експлуатацію комплекс НБК. Надалі будуть роботи з
демонтажу нестабільних конструкцій об’єкту «Укриття». За задумом
проєктувальників, нова споруда зможе вирішити проблему, як мінімум, на сто
років, хоча ліквідувати станцію планують у 2065 році.
У квітні 2021 р.
виповнюється 35 років з дня Чорнобильскої катастрофи. Ми обов’язково
повернемося до обговорення цієї теми, тому бажано, щоб ви зібрали і записали
факти про ваших родичів чи добрих знайомих, які приймали участь у ліквідації
наслідків Чорнобильскої аварії.
День вшанування героїв Чорнобилю https://www.youtube.com/watch?v=Q062D3z8q-Q&t=155s
Інфографіка:





































+
ВідповістиВидалити+
ВідповістиВидалитиЦирюпа Богдан +
ВідповістиВидалитиБезай Данило+
ВідповістиВидалитиЦирюпа +
ВідповістиВидалитиЦирюпа +
ВідповістиВидалити+
ВідповістиВидалити